Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод, Друга мінська угода, Мінськ-2 — документ, який мав на меті врегулювання збройного конфлікту на Донбасі. Був узгоджений 11-12 лютого 2015 р. на саміті у Мінську керівниками Німеччини, Франції, України та Росії у форматі «нормандської четвірки» та підписаний Тристоронньою контактною групою. Документ також підписали керівники ДНР та ЛНР. Пізніше Мінські домовленості було схвалено спеціальною резолюцією Ради Безпеки ООН.
РИА Новости нагадують про попередні домовленості, а також наводять інфографіку за підписаними домовленостями: «За підсумками переговорів у білоруській столиці підписано документ контактної групи щодо заходів, спрямованих на виконання Мінських угод. Сторони також домовилися про припинення вогню на Донбасі з 00 години 15 лютого 2015 року, відведення важких озброєнь для створення зони безпеки, обмін заручниками за принципом "усіх на всіх", виведення всіх іноземних військових формувань та техніки та проведення місцевих виборів відповідно до українських законів».
ТАСС пропонує велику статтю про те, як проходили переговори щодо вирішення кризи в Україні в 2014-2015 роках: «"Домовилися, на мій погляд, багато про що. Перше - домовилися про припинення вогню з нуля годин 15 лютого", - заявив за підсумками переговорів президент РФ Володимир Путін. Друга позиція, яку президент РФ вважає надзвичайно важливою, - відведення важких озброєнь "від сьогоднішньої лінії зіткнення для українських військ та від лінії, позначеної 19 вересня минулого року у мінських угодах, - для ополчення Донбасу"».
Вести.ру докладно розповідають про перебіг переговорів: «Четверта година ранку. Переговори продовжуються. І жодних серйозних ознак, що вони наближаються до завершення. Лише репортери бігають туди-сюди, боячись проґавити важливі моменти. О 5.20 із зали виходить Меркель, невдовзі — Путін. Тут вони коротко розмовляють і знову повертаються на переговори... О дев'ятій ранку переговори взагалі переривалися, але потім знову відновилися. І лише опівдні стало остаточно зрозуміло — саміт таки відбувся, домовленості є».
РТ російською наводять комплекс заходів щодо виконання Мінських угод: «Лідери будуть і надалі прихильні виконанню Мінських угод. З цією метою вони домовилися про створення контрольного механізму в «нормандському форматі», який проводитиме зустрічі з регулярною періодичністю, як правило, на рівні старших посадових осіб, які представляють міністерства закордонних справ».
Известия називають переговори у Мінську «Мінським марафоном»: «За 16 годин лідери «нормандської четвірки» змогли досягти головного — ухвалити угоду про припинення вогню на південному сході України».
Интерфакс наводить основні пункти Мінської угоди, порушує питання Дебальцевського котла та пояснює тривалість переговорів: «Затримка на переговорах щодо українського врегулювання у Мінську була пов'язана з відмовою Києва від прямих контактів з ополченцями, висловив думку Путін».
Коментар представника ДНР у контактній групі наводить Донецьке агентство новин ДАН: «Донбас зараз бореться не лише за свої права, а й за права всіх жителів України. Такої точки зору дотримується офіційний представник ДНР у Контактній групі, віце-спікер Народної Ради ДНР Денис Пушилін».
Думка Ігоря Плотницького, лідера ЛНР щодо ухвалених угод у матеріалі Луганського інформаційного центру: «Досягнуті сьогодні в Мінську угоди щодо врегулювання ситуації на Донбасі допоможуть змінитись як Україні, так і ставленню Києва до регіону».
Британська The Guardian: «Лідери Росії, України, Франції та Німеччини досягли угоди про припинення вогню після 17-годинних переговорів у Мінську, Білорусь, щодо українського конфлікту. Припинення вогню набуде чинності в неділю в рамках угоди, яка також має на увазі відведення важкого озброєння від лінії фронту. Президент Росії Володимир Путін першим оголосив про угоду, заявивши: "Ми домовилися про припинення вогню з півночі 15 лютого"».
Британський The Telegraph про підсумки переговорів: «Мирна угода, досягнута у четвер щодо України, якщо буде виконана, стане частковою перемогою як для Москви, так і для Києва: Україна збереже сепаратистські східні регіони і відновить контроль над своїм кордоном з Росією, тоді як Росія матиме потужні важелі, щоб не допустити вступу України до НАТО».
Американська The New York Times задається питанням, чи буде друга Мінська угода надійнішою за першу і говорить про те, що присутність європейських лідерів (маючи на увазі Меркель і Олланда) вселяють надію на утримання перемир'я: «Найближчі дні стануть швидкою та наочною перевіркою того, чи виявиться нова мирна угода, оголошена в четвер, більш ефективною у припиненні майже річної війни в Україні, ніж аналогічне припинення вогню, укладене у вересні минулого року та широко проігнороване».
За підсумками других Мінських переговорів випускає свою думку й американський незалежний журналіст Андрій Корибко: «У той час як увага всього світу була прикута до Мінська, США оголосили, що у березні розпочнуть підготовку Національної гвардії України, показавши, що вони ще глибше занурюються у громадянську війну в країні та зміцнюють свій вплив».
Французька Le Figaro наводить важливі пункти для Європи під час обговорення мирної угоди та нюанси підписаної угоди: «Оскільки відповідальність за громадський порядок, згідно з угодою, лягає на місцевих ополченців, це фактично означає кінець територіальної цілісності України. Росіяни отримали повний контроль над сходом країни».
Італійська La Repubblica пише про оптимізм міжнародної дипломатії та сумніви Порошенка, як проходили переговори, про буферну зону і наводить висловлювання деяких західних політиків щодо підписаної угоди: «Сьогодні вранці вже поширилася чутка про поворотний момент, але слова головних героїв, схоже, йшли в іншому напрямку. Для лідера Києва позиція Росії залишилася неприйнятною, і "добрих новин, як і раніше, немає". Понад 15 годин переговорів, потім оголошення: "Досягнуто угоду щодо суттєвих пунктів"».
Іспанська La Razon описує пункти угоди та хто поставив свої підписи під нею: «Лідери України, Росії, Німеччини та Франції досягли сьогодні на Мінському саміті документа під назвою "Серія заходів щодо реалізації Мінських угод" від вересня 2014 року щодо зміцнення миру на Сході України».
Мексиканська Sin Embargo пише про тривале підписання у зв'язку з «відмовою київської влади підтримувати прямі контакти з проросійськими сепаратистами на сході країни»: «Президент Росії Володимир Путін оголосив сьогодні, що на сході України було досягнуто угоди про припинення вогню з півночі 15 лютого (21:00 за Грінвічем 14 лютого)».
Польський Центр східних досліджень (Ośrodek Studiów Wschodnich im. Marka Karpia – OSW) публікує велику статтю про Мінські переговори – хід переговорів, спірні моменти, перспективи, наслідки для України та «важливість» для Росії: «Досягаючи нової угоди щодо конфлікту в Україні, Росія намагається продемонструвати конструктивне ставлення до Заходу, сподіваючись, що її природним наслідком стане закриття дискусії про нові санкції і, зрештою, скасування чи скорочення чинних обмежень».
УНІАН публікує курйози, що сталися на переговорах у Мінську: «Путін зламав ручку, Лукашенко не дав йому сісти на стілець, а Лайфньюз гавкав на ТСН».
Українська правда публікує карту буферної зони згідно з Мінськими домовленостями. І підбиває підсумки Мінської ночі з «небезпекою угоди для України»: «Тут можна говорити про проблемні чи навіть програшні для Києва рішення. Серед них – зафіксована чи потенційна втрата територій, підконтрольних центральній владі; гарантії недоторканості для терористів; і навіть офіційне їх визнання в якості легітимної влади на підконтрольній бойовикам території Донбасу».
