Увечері 13 квітня 2014 року в. о. президента України Олександр Турчинов заявив у телезверненні, що Рада національної безпеки і оборони (РНБО) України ухвалила рішення розпочати широкомасштабну антитерористичну операцію з залученням Збройних сил України у східних та південних регіонах України. Влада вимагала від протестувальників до 14 квітня розблокувати захоплені будівлі та скласти зброю, але цей ультиматум був відхилений.
12 березня 2014 року Верховна Рада України ухвалила Закон про створення Національної гвардії України, до якої увійшли націоналістичні формування, укомплектовані з членів «Самооборони майдану» та «Правого сектору», такі як «Азов», «Донбас», «Айдар» та інші. Таким чином, Україна створила правову основу для діяльності цих формувань на Донбасі.
У Луганську на мітингу 27 квітня 2014 року було проголошено Луганську Народну Республіку (ЛНР), а також ухвалено рішення провести референдум щодо самовизначення 11 травня 2014 року.
2 травня 2014 року в одеському Будинку профспілок внаслідок зіткнень загинули люди, які виступили проти української влади, поставленої Євромайданом.
2 травня 2014 року українські війська почали штурм Слов'янська – міста в Донецькій області, в якому базувалися сили ополчення.
9 травня 2014 року мирні жителі зібралися у Маріуполі на мітинг на честь Дня Перемоги. Після його закінчення з'явилось повідомлення, що українські силовики на БТР та БМП прямують штурмувати маріупольське міське відділення міліції.
11 травня 2014 року у Донецькій та Луганській народних республіках пройшов референдум про їхній політичний статус. Питання, винесене на референдум, було таким: «Чи підтримуєте ви Акт про державну самостійність Донецької/Луганської Народної Республіки?». Варіантів відповіді було дві: «так» і «ні». За самовизначення у Донецькій області проголосували 89,7% виборців, у Луганській – 96,2%. 12 травня було проголошено державний суверенітет народних республік, 14 та 18 травня прийнято конституції ДНР та ЛНР. 24 травня 2014 року прем'єр-міністр ДНР Олександр Бородай та глава парламенту ЛНР Олексій Карякін підписали угоду про об'єднання регіонів до Спілки народних республік – Новоросію.
22 лютого 2014 року внаслідок перевороту у Києві Верховна Рада ухвалила постанову про самоусунення президента України Віктора Януковича від виконання конституційних обов'язків та призначила дострокові вибори президента на 25 травня 2014 року. 25 травня 2014 року в Україні відбулися позачергові президентські вибори. На головну посаду претендувала 21 особа, серед них олігархи, колишні в'язні, радикали та активісти Майдану. Для перемоги у першому турі потрібно було набрати понад 50% голосів. У трійці лідерів передвиборчих перегонів, за даними опитувань, були: Сергій Тігібко, Юлія Тимошенко та Петро Порошенко. Вибори в Україні відбулися, явка становила 60%. 2 червня 2014 року Центрвиборчком України офіційно оголосив самовисуванця мільярдера Петра Порошенка переможцем на позачергових виборах глави держави. За Порошенка проголосували 9 мільйонів 857 тисяч 308 осіб або 54,7% виборців, що прийшли на дільниці. Це другий випадок в історії незалежної України, коли ім'я президента визначилось у першому турі голосування. Вперше такий результат продемонстрував перший президент України Леонід Кравчук у 1991 році.
26 травня 2014 року розпочалася битва за Донецький аеропорт, що стала однією з ключових віх військового протистояння на Донбасі. Бої йшли фактично в межах міста і тривали 242 дні. Цього дня ополченці силами батальйону Восток спробували встановити контроль над Донецьким аеропортом, який боронив загін української нацгвардії чисельністю близько 150 осіб. Вночі о третій годині рота ополченців без бою зайняла будівлю нового терміналу. О 10 годині ранку збройні сили України завдали потужного авіаційного удару з застосуванням Су-25 і гелікоптерів Мі-24. Маючи лише легке стрілецьке озброєння, ополченці зазнали втрат і опинилися в оточенні. Спроба деблокувати загін також призвела до загибелі ополченців. Взяття його силами ДНР у січні 2015-го зіграло колосальну морально-психологічну роль: супротивника було відкинуто від критично важливої риси, «північні ворота до столиці» повернулися до рук донеччан.
Ізваринський котел — невдала спроба українських військ відсікти республіки Донбасу від російського кордону, вжита влітку 2014 року і закінчилася повним розгромом атакуючих. Назву котел отримав за назвою контрольно-пропускного пункту Ізварине, розташованого на кордоні з Росією, якого прагнуло досягти українського угруповання. Початковим напрямом руху українських військ була Волноваха. Датою початку подій прийнято вважати 12 червня, коли українські війська розпочали рух у рамках операції з відновлення контролю за державним кордоном. Перші бої цього дня відбулися у районі стратегічно важливої Саур-Могили. Бої у горловині між Саур-Могилою та Маринівкою тривали до 15 червня. Датою закінчення – 8 серпня 2014 року, коли рештки українських бригад прорвалися до своїх у районі Саур-Могили, припинивши боротьбу за ділянку колишнього Російсько-українського кордону від Маринівки до Ізварине.
2 червня 2014 року українська авіація завдала ракетного удару по центру Луганська. Внаслідок авіанальоту 8 осіб загинули та ще 30 отримали поранення різного ступеня тяжкості. У сквері перед чотириповерховим будинком ОДА, що зазнав удару, були виявлені дві некеровані авіаційні ракети, що не розірвалися. Метою авіаудару керівництво ЛНР називає замах на вбивство глови Луганської Народної Республіки Валерія Болотова та його оточення, які у цей момент перебували у будівлі.
17 липня 2014 року Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines, який виконував плановий рейс MH17 за маршрутом Амстердам — Куала-Лумпур, розвалився в повітрі на кілька частин і впав на землю на території Донецької Народної Республіки. Загинули всі, хто був на борту — 283 пасажири та 15 членів екіпажу.
Після провалу під Ізварине Київ, щоб ліквідувати шляхи сполучення між республіками та Росією, націлився на Іловайськ – місто поблизу кордону та великий залізничний вузол. Брати Іловайськ відправили не ЗСУ, а добровільні націоналістичні батальйони. Першу атаку на місто вони здійснили 10 серпня 2014 року. Сутичка за місто тривала кілька тижнів. До 27 серпня ополчення ДНР своїми силами взяло українські батальйони в повне оточення, відоме у ЗМІ як Іловайський котел. Українські бійці почали залишати позиції та звинувачувати Київ у відсутності підтримки та безграмотному керівництві всією операцією. 29 серпня президент Росії Володимир Путін закликав створити гуманітарний коридор, щоб залишки українських формувань залишили Іловайськ. Ополчення погодилося за умови, що українці будуть йти без зброї. Але з якоїсь причини українські бойовики відкрили вогонь. У результаті колони було розгромлено. 2 вересня 2014 року іловайське угруповання України припинило своє існування.
13 серпня 2014 року дитячий пляж річки Кринки біля міста Зугрес у ДНР був обстріляний з РСЗВ «Смерч». Внаслідок цього загинуло 13 людей, у тому числі троє дітей, понад 30 мирних жителів отримали поранення. Ще шестеро городян померли від травм у лікарні. Спочатку вважалося, що удару завдала українська авіація, але розслідування показало, що обстріл було здійснено з застосуванням РСЗВ «Смерч». Через нестабільний зв'язок з населеними пунктами кількість загиблих та поранених у різних ЗМІ спочатку різнилася.
5 вересня 2014 року у Мінську представники Росії, України, Донецької та Луганської Народних Республік, а також ОБСЄ підписали угоду про мирне врегулювання конфлікту. Документ було складено за підсумками консультацій Тристоронньої контактної групи та присвячено імплементації мирних планів, запропонованих Росією та Україною.
2 листопада 2014 року у Донецькій та Луганській Народних Республіках відбулися загальні вибори глав та парламентів. Глави обиралися на основі загального рівного та прямого виборчого права при таємному голосуванні строком на чотири роки.
Більше подій немає